Сценарій спортивного свята
“Зимонько, Веснонько, не сваріться,
а позмагайтеся і помиріться!”
(старші групи)
Мета: Ознайомити дітей з історією виникнення свята, народними традиціями, виховувати дружність, привітність, продовжувати вчити змагатися в естафетах, дотримуватися правил, розвивати швидкість, силу і спритність, вдосконалювати вміння прив’язувати стрічки, закріплювати навички бігу “змійкою”, стрибків.
Обладнання: костюми Зими і Весни (дорослі), емблеми на команди, “лижі” з пластикових пляшок, “сніжки” на кожну дитину, сніголіпи 2 шт, крижинки з картону 4 шт, повітряні кульки 4 шт, тенісні ракетки 2 шт, канат, стрічки на кожну дитину, обруч- вінок 2 шт, паперові птахи 2 шт, грамоти для нагородження, випечені печиво-жайворонки.
Хід свята
Ведуча. Добрий день. Запрошуємо усіх на наше спортивне свято. Давайте привітаємо команди-учасниці.
Під марш заходять і шикуються команди.
Ведуча. Сьогодні 2 лютого християни відзначають одне із 12 найголовніших церковних свят року — Стрітення Господнє.Назва Стрітення означає “зустріч” або ж “радість”. І отримало воно таку назву через те, що у цей день новонароджений Ісус Христос зустрівся з праведником Симеоном і пророчицею Анною. Саме вони впізнали у малюкові нового Месію.
Сталось це, коли на сороковий день після народження Ісуса, діва Марія принесла його в Єрусалимський храм . Старець Симеон, якому було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя, одразу ж заявив, що цей малюк — син Божий. Пророчиця Анна підтвердила, що бачить перед собою майбутнього спасителя людського роду.
У цей день люди йшли до церкви і святили свічки.І цю свячену свічку називали “стрітенською” або “громничою” і зберігали цілий рік. Коли була страшна негода: буря, грім, блискавка, то запалювали цю свічечку і вона оберігала від біди і лиха. Ось і я запалю цю свічечку, нехай вона захистить нас усіх: і наш край, нашу рідну землю від біди, розрухи і хай оберігає від нещастя всіх діток у нашому садку.
У народі вірили, на Стрітення зима вирушає туди, де було літо, а літо — туди де була зима. По дорозі вони зустрічаються та сперечаються між собою. Хто виграє у суперечці, той ще залишиться на цих землях господарювати. Якщо до вечора потеплішає, то виграло літо і скоро буде потепління. Якщо ввечері стало холодніше, то зима ще зостанеться на деякий час.
А зараз давайте ми познайомимося з нашими командами.
(команди повертаються обличчям одна до одної).
Капітан 1. Команді “ Промінчики” - (разом) фізкульт-привіт!
Капітан 2. Команді “Крижинки” - (разом) фізкульт-привіт!
Ведуча. Команда “Крижинки” направо! Команда “Промінчики” - наліво!
Зверніть увагу, що на нашому святі присутні почесні судді.(представлення суддів).
Сподіваюся, малята, що Зима і Весна завітає до нас сьогодні. А ми не будемо втрачати ні хвилинки – починаємо нашу розминку. Команди, на розминку шикуйсь! (перешикування у колони).
Розминка “Зимонько, прощавай!”.
Ведуча. Команди, на місце шикуйсь! (перешикування).
Звучить музика, виходить Зима.
Зима. Іду, іду, снігу вам ще намету,
З вами поспіваю, потанцюю,
Бо ще силу свою чую!
Я ще хочу панувати
І сніжком все замітати!
Ведуча. Зимонько, не лякай своїм снігом і морозом. Наші діти тебе люблять, ось послухай.
Дитина 1. Зимонько, голубонько в білім кожушку,
Любимо ми бігати по твоїм сніжку.
Всім рум'яниш личенька ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки в нашому дворі.
Дитина 2. Ну й бо ж снігу намело —
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка,
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні.
Дитина 3.Ой ти ,Зимо-зимонько,білая зима.
Всі доріжки ,стрежечки снігом замела.
Ніжками притупнемо - стане тепло нам.
Носики сховаємо – не страшна ти нам!
Зима. Ну подивимося зараз, подивимося, яка я не страшна. Як подую вітром крижаним (набирає повітря, щоб дути).
Ведуча. Зимонько, не сердься. Подивися краще як наші малята на лижах навчилися кататися.
Естафета 1. Лижі (об’їжджати змійкою перешкоди)
Зима. Добре справилися. Але я ще сердита. От сонечко як виглянуло, тепер я за своїх сніговичків хвилююся, хоч би не розтали. Зможете їх сніжками охолодити? (відповіді дітей).
Естафета 2. Перенеси сніжку (переступати перешкоди з гімнастичних палиць, сніжку переносити сніголіпами).
Зима. От яка я холодна, сильна, непереможна. Аж Весна, напевне, мене злякалася. Щось не поспішає змагатися.
Ведуча. Зараз наші малята розкажуть заклички і, гадаю, Весна нас почує.
Дитина 1. Благослови, мати,
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
Дитина 2. Весну закликаймо,
Веснянок співаймо!
Весно, Весно, озовися!
Прийди до нас, не барися!
Дитина 3. Ішла весна-краснау синій хустинці.
Несла весна-краснау скриньці гостинці.
Ягнятам – травицю,гусятам – водицю,
Каченятам – ряску,а малятам – казку.
Звучить музика, вихід Весни.
Весна. Чула, ви мене чекали? І заклички промовляли?
Тож до вас я завітала, позмагатись забажала.
Куди ступлю – там сонце сяє,усе навколо оживає.
А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну.
Що, Зимонько,не хочеш поступатися?
Зима. Не хочу. Я ще силу відчуваю, все сніжком позамітаю, річки заморожу, кригою суцільною вкрию.
Ведуча . Вже надворі снігу мало,вже струмки вперед помчали –
дзюркотливі і стрімкі, прохолодні та швидкі.
Весна. Давайте наші малята через річку на маленьких крижинках переправляться.
Естафета 3. Переправа.
Ведуча. А зараз нашим капітанам дамо змогу спритність свою показати. Конкурс називається “Змагання з вітерцем”. Потрібно швидко перенести повітряну кульку на ракетці і слідкувати, щоб вітерець її не здув.
Естафета 4. Конкурс капітанів.
Ведуча. Зимонько, Веснонько, ви ж напевне притомилися. Відпочити не бажаєте?
Зима. Так, давайте хвилинку відпочинемо, то я наберуся більше сили і нароблю заметілі.
Весна. Не боюся вже твоєї заметілі, сонечко покличу, хай усіх зігріє.
Ведуча. Годі вам сваритися, дивіться які до нас вболівальники завітали.
Виступ вболівальників.
Ведуча. Давайте подякуємо за чудовий номер.
Зима. А я вже відпочила. Що ти, Весно, ще для змагання придумала?
Весна. Вже зовсім скоро зазеленіє травичка і підуть діти плести віночки. А який же віночок без стрічок барвистих?
Естафета 5. Зав’яжи стрічку (перестрибувати через «струмки»)
Зима. А я все одно хочу панувати і сніжком все замітати.
Весна. Хочеш панувати, а сили вже не маєш.
Зима. Ще й як маю! Давай силою мірятися. Я беру команду “Крижинки”, ти бери “Промінчиків” і побачимо хто сильніший.
Естафета 6. Перетягування канату.
Ведуча. Зимонько, Веснонько, годі вам сваритися, давайте краще миритися.
Візьміться за мізинчики, а малята вам мирилку розкажуть.
Дитина 1.Дай скоріш мізинчик свій,
Зачепи його за мій.
Мізин-мізин-мізинець -
Помирив нас, молодець!
Дитина 2.Мирилка летіла,
На плече сіла,
Сказала тихенько:
- Миріться швиденько!
Зима. Добре, Веснонько, що помирилися. Я вже трошки і втомилася :
Діточкам сніжок насипала, хуртовинами поля укривала.
Тож піду вже відпочивати, щоб на другий рік завітати.
Бувайте, малята, до нових зустрічей! (Зима виходить).
Ведуча. Ясне сонечко усміхається,
Зима білая ховається
Зима біла з хуртовинами
За горами вже за долинами.
Весна. Побутував ще цікавий звичай, пов’язаний з цим святом. Напередодні жінки випікали обрядове печиво у вигляді пташок – “жайворонків”. Їх давали дітям, щоб віднесли в садок. Люди вірили: птахи на своїх крилах приносять з далекого вирію весну, проганяють люту зиму. А називали випечених пташок жайворонками тому, що за легендами ця пташка народилась із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає: вже весні прийшла, а отже, час виходити в поле, орати, сіяти, щоб восени урожай зібрати. Тож вибігали з пташками діти надвір, весело стрибали, підкидали їх угору, співали або промовляли:
Пташок викликаю з теплого краю:
“Летіть, соловейки, На нашу земельку!
Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!”
Естафета 7. Переліт пташок (пробігати під гімнастичною палицею).
Ведуча. Гадаю, ми добре позмагалися. Давайте послухаємо, що скажуть судді.
Виступ суддів, нагородження.
Весна. Дякую вам за чудове свято. Хочу пригостити вас цим чудовим печивом “жайворонок” (роздає печиво).