^Нагору
logo
  
  
  
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

4056571
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Попередній тиждень
За весь час
1159
1097
7466
10921
4056571

Ваш IP: 100.24.118.144
Сьогодні: 08-12-2022

Новорічні та Різдвяні свята як засіб
патріотичного та родинного виховання

В нашій країні Новий рік зустрічають у колі сім’ї, біля  прикрашеної ялинки, загадуючи бажання. І кожен з нас хоча б 
    на мить згадує, як це 
бути дитиною та  вірити в новорічні дива.

Саме Новорічні і Різдвяні свята демонструють дитині справжні українські традиції та дають відчути родинне тепло, любов сімейного кола.

Проблема громадянина-патріота давня, як світ. Вона постала перед людством тоді, коли виникла перша держава. Патріотичне виховання створює певні передумови громадянської поведінки. Однак це лише передумови. Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася. У цьому зв’язку величезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

Патріотичне виховання дошкільнят має вирішувати ширше коло завдань, ніж ті, що зазначені. Це не лише виховання любові до рідного дому, сім’ї, дитячого садка, але виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят. Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку. Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей „дорослі” показники проявів любові до Вітчизни.

Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму. Справді, якщо патріотизм – це почуття приязні, відданості, відповідальності і т.д. до своєї Батьківщини, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до чого-небудь, бути відповідальною в її малих справах, вчинках).

Як усякий організований процес, сімейне виховання передбачає певну цілеспрямованість, наявність конкретних завдань. Оскільки в нашому суспільстві інтереси держави й батьків відносно виховання підростаючого покоління найчастіше збігаються, ціль і задачі суспільного й сімейного виховання в основному також є ідентичними. Отже, головну мету виховання дітей у родині становить всебічний розвиток особистості, що сполучає в собі духовне багатство, моральну чистоту й фізичну досконалість. Досягнення цієї мети включає здійснення таких завдань, як фізичне, розумове, моральне, трудове, естетичне виховання. У сімейному вихованні важливе місце займає турбота про здоров'я дитини, її фізична підготовка, загартовування, розвиток сили, спритності, швидкості, витривалості. Здорова, фізично розвинена людина здатна більш успішно займатися розумовою й фізичною працею, у неї звичайно гарний, бадьорий настрій, і вона, як правило, доброзичлива до навколишніх, готова прийти на поміч, гостріше сприймає красу й сама прагне все робити красиво. В інтересах фізичного виховання батьки повинні привчати дітей з раннього дитинства регулярно робити ранкову фіззарядку, утягувати їх у різні рухливі ігри, спортивні заняття, разом займатися доступним туризмом. Важливо за порадою лікаря привчати дитини до загартування, учити саму піклуватися про своє здоров'я, не допускаючи дурних звичок. І у всьому цьому головне - приклад батьків.

В аспекті патріотичного і родинного виховання велике виховне значення мають Новорічні та Різдвяні свята.

Коли приходить зима, випадає перший сніг та наступають морози, ми неодмінно починаємо чекати та готуватися до Новорічних та Різдвяних свят: заздалегідь готуємо подарунки, продумуємо як і з ким будемо святкувати.

А свят зимою й справді чимало. І кожне має свої звичаї та обряди. Деякі з'явилися ще в прадавні часи, інші – трохи пізніше, під впливом християнства.

Народна традиція святкування в Україні тісно пов'язана з циклом важливих господарських справ, оскільки основою життя староукраїнського суспільства були польові роботи. Господарська діяльність мала календарну періодичність.

Церква завжди мала свій окремий календар, оформлювала найважливіші події життя людини. Окрім того, до запровадження християнства на Русі вже існувала багата й своєрідна культура.

Накладання церковних традицій та народних, їх досить-таки органічне та своєрідне злиття, вилились у неповторні й самобутні звичаї, традиції, обряди, тобто втілені в рухи й слова світовідчуття, світосприймання та взаємини між людиною та природою, між людиною і людиною, які дійшли до наших часів.

Всі підсвідомо вірять, що саме у новорічну ніч з нашого життя йдуть всі негаразди, а чудові події чарівним чином приходять на зміну нудним і сірим будням. Щоб переконатися у цьому остаточно, почніть підготовку до Нового року з дитиною заздалегідь. А ще краще – робіть все разом! Творчий підхід до підготовки новорічного свята, трохи фантазії і вигадки – і ваша дитина обов’язково оцінить батьківські старання, з радістю допомагаючи вам творити новорічне диво своїми ж руками!

Copyright © 2013. ЗДО №32 Рівне Rights Reserved.