Спортивно-музична розвага

«Стрітення. Зиму проводжаємо – весну зустрічаємо»

Ведуча: Гей, хлоп’ята, гей, дівчата,

            Ми запрошуємо вас –

            Стрітення Зими з Весною

            Розпочати уже час.

Здавна в середині лютого люди відзначають свято Стрітення. Вважалось, що в цей день зустрічаються Зима і Весна. Дні стають довшими, а ночі – коротшими, теплішими. Люди починають чекати справжню весну. Але це не означає, що Зима відразу відступає перед Весною. Тому і останній місяць Зими зветься лютий, бо Зима злиться і лютує, не хоче поступатись місцем Весні.

Свято Стрітення в Україні завжди було у великій пошані. Свято починалося з того, що люди йшли до церкви, щоб освятити воду. Цього дня святили не тільки воду, а ще й свічки, які називають «громничними». Ці свічки запалювали потім під час грози і вони оберігали людей від грому й блискавки. Тому це свято у давнину ще називали «Громницею».

            Ой, громниче-свічечко!

            Святая водичечко!

            Від біди оберігай

Наш майбутній урожай.

Дай здоров’я нам усім

Та достатку в кожен дім!

Свічко-свіччко, гори,

На діточок укажи!

В щасті й долі щоб жили

І здоров’я берегли!

А поки горіла стрітенська свічка, за звичаєм, загадували бажання. Зараз і ви можете загадати те, чого вам найбільше хочеться.

Ведуча звертає увагу на скриньку: Ця скринька, мабуть, не проста, напевне, скринька – чарівна! (Дістає із скриньки загадку)

            Біла, гарна, чарівна,

            Мов Снігуронька вона!

Скрізь завітає, землю прикрашає,

Гуде, завиває, малечу звеселяє!

Все вже біле – ліс і гай.

Ну, то хто це? Відгадайте? (Зима)

Дитина: Шкода, що зима минає,

            Що піде уже від нас!

            Та невже не завітає

            Зимонька до нас в цей час?

Ведуча: Ні! Ні! Зимі тут буть по праву!

            Вона у році цим наславу!

            Її вітайте, йде сама

            На свято Зимонька-зима.

Заходить Зима.

Зима: Здорові будьте, дорогі малята!

            По всьому видно – в вас сьогодні свято.

            До діток з радістю я завітала.

            Та скільки радощів я вам подарувала:

            На лижі й ковзани малята стали,

            Всі на санчатах вволю посковзались.

            Вас Дід Мороз не раз щипав за щічки,

            І рум’яніли на морозі ваші личка.

А тепер, любі малята, я вас хочу запитати: за що ви зиму любите?

(Відповіді дітей)

Ведуча: Зимонько-зима, ми для тебе пісню заспіваємо.

(Пісня «Зима»)

Зима: А тепер, любі малята, будем весело ми гратись. Подивіться, що я вам принесла. (Сніжки) Пропоную вам із ними погратися.

Гра із сніжками.

Гра «Склади сніговита».

Зима: Любі хлопчики й дівчата,

Рада вас я розважати,

В ігри гратись, жартувати.

Скажіть, а чи весело вам зі мною, Зимою.

Ведуча: Добре, Зимонько, нам з тобою, весело. Та вже Весна не за горами.

Зима: Хіба прийшов вже час мені з весною зустрічатись? Ще не скінчився мій час правління! Я ще хочу володарювати.

Ведуча: Та ось подивіться: не галявині перші весняні квіти – проліски та первоцвіти. Сьогодні ж Стрітення. Саме цього дня Зима з Весною зустрічаються і міряються силами.

Зима: Ну що ж, кличте свою Весну – змагатися будемо.

Ведуча: Діти, давайте покличемо Весноньку закличкою.

Закличка «Труби, Грицю, в рукавицю».

Ведуча: Не чує нас Веснонька. А чи знаєте ви віршики-заклички?

1 дитина: Пташок викликаєм

            Із теплого краю.

            Летіть, соловейки,

            На нашу земельку.

            Спішіть, ластівоньки,

            Пасти коровоньки.

2 дитина: Весно, Весно, Весняночко,

            Прийди до нас, паняночко.

Прийди до нас, теплом утіш,

            А ти, сонечко, світи ясніш.

3 дитина: Ой, Веснонько наша,

            Здіймися на крила,

            Скажи ластів’яткам,

            Щоби прилетіли.

4 дитина: Скажи, що без пташок

            Теплу не прийти,

            Душі не радіти,

            Землі не цвісти.

5 дитина: Приходь, приходь, Веснонько, не барись,

            Радістю весняною поділись.

            Виглядали тебе, Веснонько, на зорі,

            Із тобою буде весело дітворі.

Хоровод «Весна іде».

Заходить Весна.

Весна: А ось і я, Весна-красна.

            Куди ступлю – сонце сяє,

            Усе навколо оживає,

            А ще пробуджую від сну

            Я нашу землю чарівну.

Дитина: Ой, Весна-красна,

Благодійниця, милувальниця,

            Рукодільниця, вишивальниця.

            Свій наказ пошли,

            Землю оживи!

Весна: На дерева – цвіту,

            А на поле – жита,

            На травичку – росу,

            На дівчаток – красу,

            А на хлопчиків – силу,

            Щоб росли і міцніли.

Заходить Зима.

Весна: Доброго дня, бабусю Зима!

Зима: Доброго і тобі здоров’я, дівчино Весна! Рано ти прийшла, ой, рано. Ще твоєму царюванню час не прийшов.

Весна: Та поглянь, Зимонько, яка з тебе цариця з порожньою торбою? От бачиш, яка я чарівниця:

            Куди ступлю – сонце сяє,

            Усе навколо оживає,

            А ще пробуджую від сну

            Я нашу землю чарівну.

Зима: А ми ще подивимось, хто з нас сильніший.

Насуплю я брови – і вітер холодний повіє,

Усе захолоне і снігом засипле, завіє.

Весна: А я засміюся і сонце ласкаве засяє,

            Прокинуться луки, ліси, і поля,

            Усе зацвіте, заспіває.

Пісня «Стрітення».

Ведуча: Зимонько, Веснонько, не сперечайтеся, а краще позмагаймося. А наші діти вам допоможуть. (Команди Зими і Весни».

Гра «Збери квіти».

Гра «Перетягування канату».

Зима: Ой, погано мені, зле, у очах усе пливе. Ще мить – і моє льодяне серце розтане, краще мені на вулицю втікати. Що ж, Весно, твоя взяла, а мені час прощатися.

            Та на прощання хочу вам сказати:

            Не забувайте, діти, пром. Санчата,

            Про лижі пам’ятайте й ковзани –

            Послужать для здоров’я вам вони.

            Щасливі будьте! Через рік я знову

            Свою вам казку принесу зимову.

Весна: Прощавай, Зимонько.

Зима виходить.

1 дитина: Радіють береги,

            Розтанули сніги!

            На схилах річкових

Струмки дзвенять, як сміх.

Десь хлюпнув окунець

Ура! Зимі кінець!

2 дитина: Всі зиму проводжали,

            Весну зустрічали.

            Весно, уквітчай наш край,

            Дай нам добрий урожай!

Весна: Дякую вам, любі, за гарне свято! Гарно ви мене зустріли, але мені вже час. Багато справ на мене чекає.

            Піду я далі лугами й лісами,

            Встелю землю килимами.

            Я теплом людей зігрію

            І здоров’я вам навію,

            З рідним словом щоб зростали,

            Щоб звичаї пам’ятали.

Весна виходить.

Ведуча: А ще є цікавий звичай, пов'язаний з цим святом. Напередодні свята жінки випікали печиво у вигляді пташок – жайворонків. Називали їх жайворонками, тому що, за давніми легендами, ця пташка народилася із сонячного жару, бо прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосом сповіщає: вже прийшла весна. (Пригощає дітей «жайворонками», спеченими з тіста).