Спортивно-музична розвага
«Стрітення. Зиму проводжаємо – весну зустрічаємо»
Ведуча: Гей, хлоп’ята, гей, дівчата,
Ми запрошуємо вас –
Стрітення Зими з Весною
Розпочати уже час.
Здавна в середині лютого люди відзначають свято Стрітення. Вважалось, що в цей день зустрічаються Зима і Весна. Дні стають довшими, а ночі – коротшими, теплішими. Люди починають чекати справжню весну. Але це не означає, що Зима відразу відступає перед Весною. Тому і останній місяць Зими зветься лютий, бо Зима злиться і лютує, не хоче поступатись місцем Весні.
Свято Стрітення в Україні завжди було у великій пошані. Свято починалося з того, що люди йшли до церкви, щоб освятити воду. Цього дня святили не тільки воду, а ще й свічки, які називають «громничними». Ці свічки запалювали потім під час грози і вони оберігали людей від грому й блискавки. Тому це свято у давнину ще називали «Громницею».
Ой, громниче-свічечко!
Святая водичечко!
Від біди оберігай
Наш майбутній урожай.
Дай здоров’я нам усім
Та достатку в кожен дім!
Свічко-свіччко, гори,
На діточок укажи!
В щасті й долі щоб жили
І здоров’я берегли!
А поки горіла стрітенська свічка, за звичаєм, загадували бажання. Зараз і ви можете загадати те, чого вам найбільше хочеться.
Ведуча звертає увагу на скриньку: Ця скринька, мабуть, не проста, напевне, скринька – чарівна! (Дістає із скриньки загадку)
Біла, гарна, чарівна,
Мов Снігуронька вона!
Скрізь завітає, землю прикрашає,
Гуде, завиває, малечу звеселяє!
Все вже біле – ліс і гай.
Ну, то хто це? Відгадайте? (Зима)
Дитина: Шкода, що зима минає,
Що піде уже від нас!
Та невже не завітає
Зимонька до нас в цей час?
Ведуча: Ні! Ні! Зимі тут буть по праву!
Вона у році цим наславу!
Її вітайте, йде сама
На свято Зимонька-зима.
Заходить Зима.
Зима: Здорові будьте, дорогі малята!
По всьому видно – в вас сьогодні свято.
До діток з радістю я завітала.
Та скільки радощів я вам подарувала:
На лижі й ковзани малята стали,
Всі на санчатах вволю посковзались.
Вас Дід Мороз не раз щипав за щічки,
І рум’яніли на морозі ваші личка.
А тепер, любі малята, я вас хочу запитати: за що ви зиму любите?
(Відповіді дітей)
Ведуча: Зимонько-зима, ми для тебе пісню заспіваємо.
(Пісня «Зима»)
Зима: А тепер, любі малята, будем весело ми гратись. Подивіться, що я вам принесла. (Сніжки) Пропоную вам із ними погратися.
Гра із сніжками.
Гра «Склади сніговита».
Зима: Любі хлопчики й дівчата,
Рада вас я розважати,
В ігри гратись, жартувати.
Скажіть, а чи весело вам зі мною, Зимою.
Ведуча: Добре, Зимонько, нам з тобою, весело. Та вже Весна не за горами.
Зима: Хіба прийшов вже час мені з весною зустрічатись? Ще не скінчився мій час правління! Я ще хочу володарювати.
Ведуча: Та ось подивіться: не галявині перші весняні квіти – проліски та первоцвіти. Сьогодні ж Стрітення. Саме цього дня Зима з Весною зустрічаються і міряються силами.
Зима: Ну що ж, кличте свою Весну – змагатися будемо.
Ведуча: Діти, давайте покличемо Весноньку закличкою.
Закличка «Труби, Грицю, в рукавицю».
Ведуча: Не чує нас Веснонька. А чи знаєте ви віршики-заклички?
1 дитина: Пташок викликаєм
Із теплого краю.
Летіть, соловейки,
На нашу земельку.
Спішіть, ластівоньки,
Пасти коровоньки.
2 дитина: Весно, Весно, Весняночко,
Прийди до нас, паняночко.
Прийди до нас, теплом утіш,
А ти, сонечко, світи ясніш.
3 дитина: Ой, Веснонько наша,
Здіймися на крила,
Скажи ластів’яткам,
Щоби прилетіли.
4 дитина: Скажи, що без пташок
Теплу не прийти,
Душі не радіти,
Землі не цвісти.
5 дитина: Приходь, приходь, Веснонько, не барись,
Радістю весняною поділись.
Виглядали тебе, Веснонько, на зорі,
Із тобою буде весело дітворі.
Хоровод «Весна іде».
Заходить Весна.
Весна: А ось і я, Весна-красна.
Куди ступлю – сонце сяє,
Усе навколо оживає,
А ще пробуджую від сну
Я нашу землю чарівну.
Дитина: Ой, Весна-красна,
Благодійниця, милувальниця,
Рукодільниця, вишивальниця.
Свій наказ пошли,
Землю оживи!
Весна: На дерева – цвіту,
А на поле – жита,
На травичку – росу,
На дівчаток – красу,
А на хлопчиків – силу,
Щоб росли і міцніли.
Заходить Зима.
Весна: Доброго дня, бабусю Зима!
Зима: Доброго і тобі здоров’я, дівчино Весна! Рано ти прийшла, ой, рано. Ще твоєму царюванню час не прийшов.
Весна: Та поглянь, Зимонько, яка з тебе цариця з порожньою торбою? От бачиш, яка я чарівниця:
Куди ступлю – сонце сяє,
Усе навколо оживає,
А ще пробуджую від сну
Я нашу землю чарівну.
Зима: А ми ще подивимось, хто з нас сильніший.
Насуплю я брови – і вітер холодний повіє,
Усе захолоне і снігом засипле, завіє.
Весна: А я засміюся і сонце ласкаве засяє,
Прокинуться луки, ліси, і поля,
Усе зацвіте, заспіває.
Пісня «Стрітення».
Ведуча: Зимонько, Веснонько, не сперечайтеся, а краще позмагаймося. А наші діти вам допоможуть. (Команди Зими і Весни».
Гра «Збери квіти».
Гра «Перетягування канату».
Зима: Ой, погано мені, зле, у очах усе пливе. Ще мить – і моє льодяне серце розтане, краще мені на вулицю втікати. Що ж, Весно, твоя взяла, а мені час прощатися.
Та на прощання хочу вам сказати:
Не забувайте, діти, пром. Санчата,
Про лижі пам’ятайте й ковзани –
Послужать для здоров’я вам вони.
Щасливі будьте! Через рік я знову
Свою вам казку принесу зимову.
Весна: Прощавай, Зимонько.
Зима виходить.
1 дитина: Радіють береги,
Розтанули сніги!
На схилах річкових
Струмки дзвенять, як сміх.
Десь хлюпнув окунець
Ура! Зимі кінець!
2 дитина: Всі зиму проводжали,
Весну зустрічали.
Весно, уквітчай наш край,
Дай нам добрий урожай!
Весна: Дякую вам, любі, за гарне свято! Гарно ви мене зустріли, але мені вже час. Багато справ на мене чекає.
Піду я далі лугами й лісами,
Встелю землю килимами.
Я теплом людей зігрію
І здоров’я вам навію,
З рідним словом щоб зростали,
Щоб звичаї пам’ятали.
Весна виходить.
Ведуча: А ще є цікавий звичай, пов'язаний з цим святом. Напередодні свята жінки випікали печиво у вигляді пташок – жайворонків. Називали їх жайворонками, тому що, за давніми легендами, ця пташка народилася із сонячного жару, бо прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосом сповіщає: вже прийшла весна. (Пригощає дітей «жайворонками», спеченими з тіста).